Миколайчук Мар’яна Ігорівна,
кандидатка психологічних наук, доцентка
кафедри психології та психотерапії
Українського католицького університету (м. Львів)
Сириця Марина Вікторівна,
кризова психологиня, психотерапевтка,
директорка БО БФ ЦРР “Ярміз” (м. Київ)
Стульківська Мар’яна Михайлівна,
докторантка Папського Салезіянського
університету (м. Рим, Італія)
РЕЗУЛЬТАТИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ “ЗВ’ЯЗОК КРІЗЬ ВІДСТАНЬ”
ЩОДО НАВЧАННЯ ПСИХОЛОГІВ КОНСУЛЬТУВАННЮ ПОДРУЖНІХ/ПАРТНЕРСЬКИХ ПАР ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ (ВЕТЕРАНІВ)
Актуальність дослідження. На захист від широкомасштабної агресії російської федерації проти України, що стала “гарячим” етапом російсько-української війни, до лав військових формувань нашої держави вступили десятки тисяч чоловіків і жінок, які вже четвертий рік захищають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України та значний період часу перебувають поза родинною системою, на значній відстані від місць проживання сімей, підтримуючи в переважній більшості випадків лише віртуальний, дистанційний зв’язок з рідними і близькими людьми. Така ситуація спричиняє виникнення проблем міжособистісної взаємодії, сімейних конфліктів, руйнування родин та партнерських стосунків внаслідок розлучень, подружніх зрад, невирішених проблемних питань сімейного характеру тощо. Внаслідок цього в суспільстві зріс запит на отримання кваліфікованих психологічних послуг з питань надання допомоги сімейним парам з налагодження внутрішньосімейних стосунків, подолання конфліктів та криз, вирішення сімейних проблем, що потребує масштабування допідготовки кваліфікованих фахівців із зазначених питань та зумовлює актуальність нашого дослідження.
Мета статті – дослідження результативності тренінгової програми з навчання психологів парному консультуванню сімей військовослужбовців та ветеранів, що базується на теорії прив’язаності та методах емоційно-фокусованої терапії (ЕФТ).
Виклад основного матеріалу. У жовтня 2024 року на базі Благодійної організації “Благодійний фонд “Центр реабілітації та реадаптації ”Ярміз” в рамках проєкту “Стійка родина – сильна країна” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” був проведений триденний тренінг психологів–консультантів та військових психологів, які працюють з родинами військовослужбовців та ветеранів, під назвою “Зв’язок крізь відстань”.
Основними цілями навчання були: підсилити знання психологів в парному консультуванні сімей військових та ветеранів; знизити рівень тривожності, страхів щодо роботи з подружніми/партнерськими парами; підвищити загальний рівень готовності консультувати зазначені категорії пар; поглибити знання і вміння у парному консультуванні; побудувати мережу перескерувань у разі виникнення під час проведення консультування такої потреби. Методологічною основою програми навчання стали теорія прив’язаності та ЕФТ. Тренінг проводився одночасно у двох форматах – офлайн та онлайн.
Структурно програма тренінгу складалася з чотирьох блоків, що розглядалися протягом трьох навчальних днів (по 5 навчальних годин кожний):
1-й день включав два блоки:
блок № 1 (3 год) – вплив досвіду війни на життя військового та його родини під час проходження ним військової служби і після її завершення; бойовий розум та формування ідентичності воїна; зміни в житті цивільного партнера/партнерки, того/тієї з подружжя, хто залишається чекати; ускладнений досвід війни (поранення, ПТСР, перебування в полоні); видимі та невидимі виклики пари, зміни в парі; основні скарги пари, що звучать, та як перевести їх у запит [1];
блок № 2 (2 год) – консультування, як вид супроводу родин; рекомендації та побажання до побудови процесу консультування (чим відрізняється від психотерапії) та до особистості консультанта; етичні принципи роботи з парами військовослужбовців/ветеранів; специфіка консультування пар військовослужбовців/ветеранів; основи теорії прив’язаності, як головний керуючий елемент консультаційного процесу; трифокусна модель діагностики [2; 3];
2-й день включав один блок № 3 (5 год) – техніки психологічного консультування пар на основі ЕФТ; теорія про цикл у парі; особливості перескерування пар; практичні відпрацювання [3];
3-й день також включав один блок № 4 (5 год) – практичне відпрацювання кейсів подружніх/партнерських пар; підбиття підсумків навчання.
Після завершення навчання в рамках проєкту передбачений супервізійний супровід учасників тренінгу протягом двох місяців.
Відбір учасників навчання здійснювався на основі співбесіди, при цьому перевага надавалися фахівцям з відділених громад, які мають менший доступ до отримання освітніх послуг та фахової підтримки. З відібраними учасниками було сплановане опитування за трьома етапами: перед початком тренінгу, після його завершення та після завершення супервізій.
Перед початком та після завершення тренінгу були проведені опитування учасників щодо визначення рівня обізнаності у сфері парного консультування військових/ветеранів та членів їхніх сімей, зокрема з ескалованими (з високим рівень конфліктогенності) парами; знання особливостей психологічної роботи із вказаною категорією клієнтів; готовності психологів до роботи з ними. Після проведення супервізій опитування проводитиметься з метою перевірки рівня залишкових знань.
Опитування психологів – учасників тренінгу проводилося з використанням авторського опитувальника складався з теоретичної (37 запитань) та практичної (кейсової) частини. Теоретична частина містила твердження щодо рівня згоди респондентів з різних аспектів тренінгу; загального рівні готовності психологів працювати з парами військових та ветеранів, зокрема в різних складних ситуаціях; рівня знань психологів щодо особливостей роботи з військовими і ветеранами; рівня професійних знань, умінь і навичок про структуру і техніки консультування, теорії прив’язаності, ЕФТ, роботи зі стосунком та кризового консультування.
Опитування проводилося онлайн з використанням Google-форми. Статистичний аналіз результатів емпіричного дослідження здійснювався з використанням комп’ютерної програми IBM SPSS Statistics версія 21.
Загальна кількість респондентів склала 39 осіб (92,3%, 36 осіб – жіночої статі, 7,7%, з особи чоловічої статі), з них цивільні психологи – 30 осіб (77%), військові психологи – 9 (23%).
За результатами тренінгу кількість респондентів, які обрали найвищий рівень готовності до консультування пар, збільшилася з 46,2% (18 осіб) до 61,5% (24 особи); які вагалися, зменшилася з 23,1% (9 осіб) до 5,1% (2 особи), а тих, які вважали себе неготовими або скоріше неготовими до консультування (по 2,6%, по 1 особі), зменшилася до нуля.
Також, відмічається статистично значущі збільшення показників готовності психологів до консультування пар в різних складних ситуаціях (один/одна з пари очікує більших результатів, ніж інший; наявність ознак залежної поведінки; ознаки ПТСР; наявність ампутація чи складних поранень). Зазначені показники оцінювалися за 5-бальною шкалою Лайкерта, де 1 – мінімальний рівень готовності, а 5 – максимальний (таблиця 1).
Таблиця 1
Результати готовності психологів до консультування пар в різних складних ситуаціях
| Показники готовності | Агресія | Відмова одного з пари | Збільшені очікування | Досвід полону | Залежна поведінка | ПТСР | Ампутація | Складне поранення |
| до тренінгу | 4,00 | 4,21 | 4,05 | 3,68 | 3,15 | 4,18 | 4,10 | 4,00 |
| після тренінгу | 4,38 | 4,58 | 4,62 | 4,08 | 3,62 | 4,62 | 4,50 | 4,46 |
| + /– | +0,38 | +0,37 | +0,57* | +0,40 | +0,47* | +0,44* | +0,40* | +0,46* |
Примітка: *p < 0,05.
Оцінювання знань, умінь і навичок психологів за тематикою тренінгу перед початком та після завершення навчання в цілому засвідчило покращення результатів, зокрема щодо технік, які застосовуються у консультуванні (18% правильних відповідей до тренінгу, 50% правильних відповідей після тренінгу), реакцій на сильну ескалацію пари під час проведення консультації (66,7% та 77% відповідно до і після тренінгу). Разом з цим, у тих, хто навчався, залишилися відкритими та недостатньо відпрацьованими питання щодо визначення назви психотерапевтичних технік, які застосовуються психологом, роботи із вторинними емоціями клієнтів та формулюванням відкритих запитань.
Факторний аналіз відкритого запитання щодо основних знань та вмінь, які здобули або поглибили учасники навчання під час тренінгу, показав, що 35% психологів отримали чітке уявлення про структуру консультацій та необхідні техніки; для 23% важливим аспектом стало розширення знань про теорію прив’язаності в контексті роботи з парами; 19% поглибила знання у методах ЕФТ для роботи з емоціями; 15% усвідомили зміст концепції, за якою у парному консультуванні основним клієнтом є стосунки у парі; 8% позитивно оцінили можливість працювати з реальними кейсами та кризовими ситуаціями.
Водночас 31% психологів покращили навички у перефразуванні та переформулюванні, особливо в контексті роботи з прив’язаністю; 27% покращили навички емпатії, валідації та віддзеркалювання емоцій клієнтів; 19% навчилися краще структурувати роботу з парами; 12% відзначили покращення навичок обробки емоцій, особливо у контексті ЕФТ; 12% тренінг допоміг покращити навички роботи з кризовими ситуаціями та агресією клієнтів.
Висновки. За результатами тренінгу “Зв’язок крізь відстань” психологи показали статистично значуще підвищення їхнього загального рівня готовності консультувати пари військових та ветеранів, як у звичайних, так і складних ситуаціях (наявність ПТСР, ампутацій, складних поранень, залежної поведінки, завищених очікувань одного з подружжя).
Учасники тренінгу відмітили відповідність його змісту заявленим цілям, корисність у роботі з парами військових, відкритість викладачів до запитань та рекомендували б цей тренінг своїм колегам.
Професійні знання, уміння та навички, отримані психологами в ході тренінгу, сприятимуть покращенню рівня їх компетенцій, емоційної стійкості, запобіганню професійного вигорання та, як наслідок, забезпечуватимуть ефективну підтримку клієнтів і збереження їхньої працездатності у важких умовах сьогодення.
Разом з цим, подальші варіанти тренінгової програми потребують вдосконалення щодо формування у психологів теоретичних знань, практичних умінь і навичок в застосуванні психотерапевтичних технік, роботі із вторинними емоціями клієнтів та формулюванні відкритих запитань, збільшенні навчального часу на практичні заняття з відпрацюванням кейсів та прикладів, тематичне розширення та покращення теоретичної частини тренінгу.
Список використаних джерел
- Круз В. Терапія ПТСР для військових. Як повернутися до нормального життя / Вірджинія Круз. – Київ : Науковий світ, 2024. – 128 с.
- Практикум з індивідуального психологічного консультування військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей : навч.-метод. посіб. / С.М. Хоружий [та ін.]. – Київ : ТОВ “7БЦ”, 2023. – 90 с.
- Johnson S. M.Attachment Theory in Practice: Emotionally Focused Therapy (EFT) with Individuals, Couples, and Families / Susan M. Johnson. – New York : The Guilford Press, 2019. – 278 р.