Команда ЯРМІЗ взяла участь у V Всеукраїнському діалозі «Громади ветеранам – 2026»

V Всеукраїнський діалог «Громади ветеранам – 2026» став можливістю побачити й обговорити, що сьогодні відбувається в державі, громадах та окремих організаціях для підтримки захисників і захисниць та їхніх родин.
Ми бачимо, що вже є багато рішень, які працюють. Ще більше тих, які потребують розробки, доопрацювання та впровадження. І це природна частина процесу побудови дієвої системи підтримки.
Водночас такі зустрічі дають можливість звернути увагу на людей, які цю систему щодня тримають на собі, втілюють і реалізують конкретні послуги. Адже саме від фахівців на місцях залежить, як працюватиме та чи інша послуга, наскільки вона буде доступною, ефективною та відповідатиме задуму, з яким створювалася.
Саме тому під час воркшопу «Український досвід у відновленні психічного здоров’я та підтримці фахівців цієї сфери» Ольга Кухарук і Марина Сириця, як представниці команди ЯРМІЗ, говорили про важливість розбудови системи, орієнтованої не лише на захисників і їхні родини, а й на фахівців, які працюють для них.
Маємо враховувати, що всі ми живемо в умовах війни та маємо власний досвід, який впливає на нас і нашу взаємодію з іншими. Особливо це стосується фахівців, які часто приходять у професію з високим рівнем небайдужості, сильними ціннісними орієнтирами та мотивацією допомагати. Водночас багато хто з них має власний непростий досвід війни: участь у бойових діях, очікування рідних із фронту, втрати, вимушене переміщення чи поєднання кількох таких досвідів. Це стає одночасно джерелом сили та точкою вразливості.
Тому система підтримки ветеранів має враховувати не лише потреби отримувачів послуг, а й досвід, ресурсність та професійні можливості тих, хто ці послуги надає.
Одним із рішень може бути впровадження травмоінформованого підходу як системоутворюючого принципу організації допомоги. Його ключові принципи – безпека, довіра і прозорість, підтримка вибору, співпраця, посилення спроможності та врахування різних досвідів – однаково важливі як для отримувачів послуг, так і для їхніх надавачів.
Безпека має бути забезпечена і ветерану, і фахівцю. Прозорість важлива не лише в отриманні послуги, а й в організації роботи спеціаліста. Нам необхідно визнавати та посилювати спроможність захисників, але не менш важливо визнавати внесок і підтримувати спроможність тих, хто працює для них.
Маємо визнати, що розбудова такої системи потребує додаткових ресурсів, часу та зусиль. Проте саме це створює підґрунтя для її стійкості та ефективності в довгостроковій перспективі.
Сьогодні багато уваги приділяється послугам, рішенням та соціальному супроводу ветеранів. При їхньому проєктуванні враховується, що саме отримає ветеран і який шлях він має пройти для отримання допомоги. Значно рідше увага приділяється тим, хто буде реалізовувати ці рішення щодня.
Для того щоб система працювала ефективно, роль фахівця, його ресурсність, фізичні та психологічні можливості та професійні потреби мають стати такою ж важливою частиною планування, як і потреби ветерана. Адже турбота про тих, хто підтримує інших, – це не додаткова опція. Це необхідна умова стійкої системи підтримки.