Автор – Наталія Адамюк, дослідниця та викладач жестової мови, авторка 150 статей. ГО «Всеукраїнська громадська організація осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих».
Якщо Ви взялися читати дану статтю, то, певно, маєте пряме відношення до аудиторії, якій вона і присвячена, або ж – дотичне, що означає або Вашу цікавість, або пошук інформації задля надання допомоги комусь з Вашого кола. У будь-якому разі наявність знань про щось нікому не шкодила.
Зверніть увагу на ключові слова у заголовку статті: Україна, дорослий вік, інтеграція, УТОГ… Саме у такій послідовності спробуємо Вам допомогти. З Вашого дозволу я перейду на Ти, щоб скоротити між нами уявну відстань, стерти якісь обмежувальні рамки і увійти удвох у простір Довіри. Добро?
Отже – Україна. На мій погляд (мені щастило відвідувати різні країни), можливості різні у нашій з Тобою країні та у якійсь іншій. Може лячно чути таке від мене, але Україна – ще не Європа чи США з Канадою. Ментальність суспільства різна. Ставлення до людей за якоюсь ознакою (наприклад, гендерною, за кольором шкіри, приналежністю до певної нації, певного віросповідання і, звичайно, до осіб якоїсь нозології) – різне. В останньому випадку я дозволю підкинути кілька прикладів з побаченого в Канаді більше 10 років тому, щоб Ти правильно зрозумів мене:
- те саме стосується туалетних кабінок (вибач за цей приклад). Ти заперечиш словами, мовляв, у нас є туалетні кабіни для людей на візках. Так, є. І мені соромно за це, бо нагадують давнє минуле людства: вагон для білих і вагон для чорних;
- те ж саме зі сходами, точніше, пандусами: у новобудовах вони є, але які ж круті! Навіть фізично здорова людина не зможе щоразу видиратися за допомогою мускулів рук, витягаючи себе з візком! А у них – пологі сходи, або підйомники (навіть громадський транспорт їх може мати);
- а як з тривогою, попередженням про небезпеку? Глухі люди так само бояться небезпеки, але про неї їм ніщо не свідчить, то й працюють собі за станками, офісними столами. Бо важко проєктникам будівлі додуматися до конструювання, яке передбачає світлові (крім звукових) сигнали. Навіть важко підключити відеодомофон до вхідних дверей всіх будинків (уяви: я збігала з п’ятого поверху вниз, щоб відкрити вхідні двері на першому медикам швидкої, які прибули до мого чоловіка: інфаркт); важко вмонтувати відеофон у ту ж ліфтову кабіну, щоб викликати диспетчера, якщо ліфт зупиниться (вибач, мене понесло).
…За кордоном я часто робила помилки, відгадуючи, хто з пари є людиною з нормальним слухом, а хто є Глухим. З вологими очима спостерігала гарну молоду пару: Він на візку, а Вона – поруч з Ним, і обоє зі сміхом ласують морозивом… Ти зрозумів, що філософія життя в Україні і у розвинених країнах різна. Але! Те, що відбувається зараз у нашій з Тобою країні, свідчить про те, що ми хочемо змін, якісних змін. І ми йдемо до цього, ми не на словах хочемо в Європу. А поки що є відмінності, і Ти враховуй це. Бо, попереджений – значить, озброєний.
А тепер поговоримо про Тебе. Це потрібно, щоб розставити всі точки над і, щоб побачити себе збоку, щоб самому знайти шлях до розв’язання важких і важливих питань Твого життя; можливо, вимостити шлях і йти по ньому, доки йдеться. Отже, Ти маєш тепер новий статус – пізнооглухлий (не думаю, що треба тлумачити цей термін). Ти – дорослий. З більшою вірогідністю, Ти – військовий (і не кажи, що був, бо і вчитель не перестає бути вчителем у різних ситуаціях). Ти – скоріш за все – чоловік (але може, Ти – жінка, бо і жінки на фронті), І проблема Твоя пов’язана з війною. Хоча слух Ти можеш втратити і на побутовому ґрунті, але це, все-таки, у меншій мірі тепер. Ще у меншій – через хворобу (це малеча може швидко і часто застуджувати вушка і хворіти на отит). Тобі судити, чи вгадала я, хто Ти. У будь-якому разі пам’ятай: Ти – той же самий, і оточення Твоє – те саме. І щоб воно не змінилося, не дозволяй собі змінюватися в гіршу сторону. Будь таким самим (хоча це навряд) або змінюйся у кращий і якісний для себе бік.
Туманно написала, якось розпливчасто? Гаразд. Підніму Тобі настрій. З втратою слуху Ти ж не перейдеш з улюбленого борщу на суп? Може Ти сам навчишся його готувати? Або ще й бограч приготуєш і запросиш до себе своїх побратимів? По зубах Тобі ця головоломка? Отож).
Ну, а якщо серйозно, втрата слуху – це не суп, не борщ і навіть не бограч. Зі зниженням слуху чи відсутністю його ти не будеш спокійним, і це зрозуміло. Проте, Ти – сильний, вольовий, життєво досвідчений і повинен критично оцінити ситуацію, а відтак і першим діяти. Пам’ятаєш про те, що атака – найкраща самооборона? Іншими словами: твоя життєва активність – це метод боротьби проти штучної (штучної, бо її частенько роблять такі, як Ти) самоізоляції. Самоізоляція – це Твій ворог. Вона – ознака слабкості. Вона – це дорога в нікуди. І якщо Ти – боєць, то маєш витримати мої удари порівнянь. Поїхали!
Попри те, що Ти перестав чути звичні для себе звуки, я назву Тебе щасливчиком. Саме так. Можливо втрата слуху – це випробування, яке Ти маєш пройти, але це щасливе випробування. Як це? Аналізуймо.
- Мовлення. З втратою слуху ти ж не перестав говорити? Ні. Зараз ти намагаєшся посилювати свій голос, щоб самому почути своє мовлення; посилюватимеш до крику, що погано сприйматиметься оточуючими (згадай, чи подобалося Тобі самому в минулому чути крики); окрім того, Ти в деякій мірі зіпсуєш звичні для Твого голосу тональність, тембр. Зупинися. Краще повернися до звичної сили голосу (пам’ять Тобі підкаже) і почни вивчати своє мовлення у тиші. Ти ж прислухаєшся, як веде себе спінінг, вудка, коли риба йде на гачок? Твої пальці підказують тобі? Так само і мозок Твій буде підказувати, коли Ти говоритимеш, але спочатку дай йому інструкцію, навчи його пам’ятати особливості Твого мовлення. Тобто, Ти навчись сам прислухатися: або тактильно (руки на шию, груди приклади) або за допомогою слухового апарату, за яким Ти маєш звернутися до лікаря-лора. І не припиняй говорити. Не зрозумів? Дивись: один вклав дуже багато грошей, щоб навчитися говорити англійською мовою, бо планував подорожувати. Не вийшло, минули довгі роки. Як ти думаєш, той говоритиме англійською вільно тепер? Ні, бо не було практики, англомовного середовища. Так і тут. Ти повинен говорити, щоб не забути, дотримуватися того усного мовлення, яке у тебе було до…
У чому тут, стосовно мовлення, щастя? – запитаєш ти. А в тому, що інші, які народилися глухими або втратили слух у ранньому віці, навіть не знають, що таке «мовлення». Їм роками або протягом всього життя треба вчитися говорити, формувати голос, якого вони не знають.
- Мова. Отже, мовлення у тебе на місці, і ти говориш (і пишеш) якоюсь мовою: українською, російською, англійською, мабуть. Ти навіть не задумувався, що мова – це ціла наука, яка має свої розділи. Що там? – фонетика, морфологія, словотворення, пунктуація, фразеологія, синтаксис – тобто це все правила мови, і їх ти проходив у школі. Не для того, щоб навчитися знову говорити, а для того, щоб зрозуміти, як же утворилися слова тощо… Ти щасливий, бо ти – словесномовний на відміну від інших жестомовних Глухих, які не чуючи мовлення вивчають національну словесну мову, яка по суті є для них іноземною (бо рідною є жестова мова). Мабуть, Ти вже на цьому порівнянні сам бачиш сенс свого щастя)))… І тут воно може бути більшим. Відразу скажу, що люди, які чують, допускають безліч помилок у написанні слів! Бо як говорять, так і пишуть: калідор – а не коридор, запізницця – запізниться тощо. Глухі, які вивчили словесну мову, письмово пишуть значно краще за багатьох тих, хто має нормальний слух. У цьому плані ти можеш покращити своє письмове мовлення, бо звертатимеш увагу на письмо частіше, ніж раніше.
- Друзі. Тут простіше (чи морально складніше?). У Тебе ж є друзі? От і можеш пізнати їх у своїй біді. Хоча Ти вже дорослий і вже впевнився у вірності друзів. Вони не змінять ставлення до Тебе, якщо Ти не зміниш своє до них (пам’ятай: самоізоляція – Твій ворог). Натомість скажу Тобі: Ти маєш ділитися своїми думками-переживаннями з ними: вони хочуть і мають Тебе розуміти, розуміти твої труднощі у чомусь. У розмові з ними скажи, що Тобі краще, коли вони говорять прямо дивлячись на Тебе, що про зміст будь-якої почутої інформації вони мають донести до Тебе – так Ти будеш у тонусі, так Ти будеш синхронно йти з ними у будь-якій справі. Ти разом з ними знайдеш зручний шлях для отримання інформації (наприклад, жестова мова, а чому б ні?). Головне: не забувай друзів сам.
Це стосовно друзів з числа тих, що чують. Але у Тебе згодом з’являться нові друзі, з числа Глухих. Вони теж цікаві, колоритні) і вірні. З ними, якщо Ти захочеш дружити, будеш спілкуватися і за допомогою жестової мови. Отже, вивчатимеш її в процесі спілкування – це найкращий шлях. Більш ймовірно, що серед Глухих Ти знайдеш пізнооглухлих. І спільна історія втрати слуху можуть вас поєднати. Отже, тут ти щасливчик в чому? В тому, що матимеш нових друзів не втрачаючи старих).
Не хотіла тут писати, але треба. Я про стосунки з людиною іншої статі. З жінкою, якщо Ти – чоловік, з чоловіком, якщо Ти – жінка. Тут не лише спілкування, не лише інтим, тут значно глибше: ставлення до Тебе, до твого нового статусу. У більшості випадків офіційний чи цивільний шлюб через деякий проміжок часу притирань повертається на свою колію у тій же іпостасі, або ж у якісній. Допомагає цьому, як не дивно – жестова мова. Згадай, що за кордоном я не могла вичленити у парі людину з нормальним слухом, бо вони обоє спілкувалися жестовою мовою. Ти потім сам переконаєшся у цьому. Але є випадки, коли розлучаються пари. Гірко, але це є. Я не думаю, що Ти погодився б жити з людиною, яка мусить терпіти Твій статус. Головне у шлюбі що? Звісно: Любов, Щирість, Довір’я. А чи можливо знайти собі пару зі світу Глухих? Безперечно! І шлюб часто є щасливим.
- Культура двох світів. Світ Глухих і світ людей, які чують. Ну, ти сам зі світу тих, хто чує, бо ти жив у ньому довгий час і продовжуєш жити за правилами, нормами культури свого світу. Цей світ – твій, Ти ніколи не зрадиш його, бо ніколи не зралиш самому собі. Так само Глухі не покидають свій світ – культурної і мовної самобутності, бо вони без нього безликі. Ти щасливчик у тому плані, що будеш часто відвідувати цей новий, такий яскравий, самобутній світ… Отже, Ти маєш два світи, і в цьому твоє багатство і унікальність. Ти розрізнятимеш представників двох світів, знатимеш культуру двох світів – як це здорово! Ознаки другої культури Ти можеш привносити у свій перший світ, знайомити з ними своїх старих вірних друзів, прищеплювати їм найкраще, що Тобі сподобається у новому для Тебе світі. Багато пафосу? Потрібен приклад прямо тут і зараз? Гаразд. Я люблю одну ознаку називати «стадним почуттям» (ну вибач, у свій час не підібрала більш культурне формулювання, а це сподобалося), коли ми завжди разом, коли ми завжди великою групою ходимо, коли ми біжимо на якийсь захід, бо там будуть наші. Ти розумієш тепер моє формулювання? Ще ні? Тоді так: ні одна корова добровільно не відбивається від стада. Тепер дійшло?))) Завдяки цьому почуттю тепер за кордоном Глухі живуть компактно: вони протестують, коли їх розміщують по різних таборах для біженців тощо; навіть у самому таборі вони займають будівлі поруч (ну чисто тобі точка Глухих!))).
Витримав мої удари порівнянь? Тоді ти – великий молодець. Я розписала Тобі побіжно принади світу Глухих… Але яким би він не був прекрасним, ми живемо поруч з людьми, які чують. Ми – мікросоціум, вони – макросоціум. І ми мікросоціумом живемо у макросоціумі, живемо серед людей, які чують. Ми всі – Люди, ми всі – Земляни, бо живемо на одній планеті. Нам разом жити. Тому і Глухі вивчають мову тих, хто чує – словесну, тому ми вчимося за однією освітньою програмою, ми дивимося одні і ті ж фільми, ми і працюємо разом з людьми, які чують . Відтак, зберігаючи «стадне почуття», ми як би розчиняємося у тому великому світі.
До речі, я можу забути в кінці дещо сказати, то вставлю тут: на багато інших запитань Ти можеш знайти відповідь у цікавому і доступному за змістом довіднику, який створювався за підтримки Європейського Союзу в Україні і Міжнародного фонду «Відродження» і презентований на дискусії «Інклюзивне суспільство в Україні. Шлях людини з інвалідністю внаслідок війни до самостійного життя. Роль і задача кожного» за участі представників громадськості та влади. Це так, до речі. А тепер я продовжу…
Відтак, Ти зрозумів, що є такий шлях (навіть не один) до макросоціуму, звідки Ти родом під назвою «інтеграція». І шляхи інтеграції різноманітні. Ким ти був до того, коли Ти втратив слух? Пам’ятаючи, що самоізоляція – твій ворог, не покидай свого місця, якщо є можливість бути там, будь це фронт, заклад вищої освіти, міністерство, завод, медична установа тощо. Враховуючи прикрий (поки що) для тебе статус-кво, озирнися: куди б Тобі трішечки переміститися? Туди, де слух не є такою великою потребою, де головними є Твої уміння і знання, які Ти можеш продемонструвати. Важко без прикладів? Гаразд. В артилерії Ти радистом (щоб ловити звуки) бути не можеш, але навідником? Адже очі твої при Тобі? Перекладачем словесної мови (де треба чути іншу сторону) не зможеш, але перекладати статті, величезні розділи, книжку Ти можеш? Тут слух ніби ні до чого, головне знання мов. Так само робота в IT-індустрії, економічній, фінансовій сфері. Дизайнером машини, квартири тощо хіба слабо? Фермером, пекарем і т.д. ти ж можеш?! На відміну від тих Глухих, які народилися такими або втратили слух у ранньому дитинстві…
Тут на перший план виступатиме твоє Я. Ти сам маєш довести, що Ти – Людина, ба, навіть Особистість. Унікальна до того ж. Таким чином, сформулюємо:
- головне правило: – самоствердження на старому місці, самоствердження на новому місці, де Тобі таки доведеться довести свою якісну непересічність;
- друге правило: приймай свій статус спо-кій-но. Відразу навчися про це заявляти, щоб уникнути непорозумінь: і Ти будеш спокійний, і співрозмовник знатиме, як йому себе вести (знову наведу приклад: перехожий запитує: котра година, а Ти відповідаєш з годинником на руці: «не знаю», бо думаєш, що він запитує, як пройти до якогось там об’єкту. Якщо Тобі подобається бачити ошелешений вигляд співрозмовника, то рухайся в тому ж дусі. Але – ні, я переконана, що ти діятимеш правильно і скажеш, що Ти не чуєш і вибачишся за те, що не можеш допомогти в чомусь). Ви обидва будете почуватися себе приязно;
- третє правило: не використовуй свій статус для якоїсь користі (вигоди), не шукай до себе жалю, бо це – низько. Ти – Людина, а не якесь викинуте якимось нелюдом обабіч дороги кошеня-цуценя, якому Ти чи хтось інший дійсно маєте допомогти. Взагалі мусиш першим приходити на допомогу комусь. Це приноситиме Тобі насолоду від думки, що Ти корисний комусь, що Ти – потрібний;
- наступні, теж важливі правила, можеш вичитати з Біблії. Я – серйозно (у плані, що там 10 заповідей є фундаментом філософії людського життя).
Завершити статтю мені хочеться піснею, піснею про УТОГ. Взагалі то є довга-предовга назва (навіщо її придумали – сама не знаю): громадська організація «Всеукраїнська громадська організація для осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство Глухих». Ми просто називаємо свою організацію: УТОГ. Коротко і ясно. УТОГ – це організація, яка об’єднує осіб з порушеннями слуху в одну родину. Членом її може бути як Глухий, так і особа з нормальним слухом, яка чимось займається в УТОГ, приносить користь спільноті Глухих. Єдине, що треба знати, що УТОГ, в основному, об’єднує жестомовних Глухих. Втім, у спільноті досить велика кількість пізнооглухлих. Не буду детально оповідати, бо на сайті УТОГ є повна інформація (https://utog.org/contacts). Ядром організації є Центральне правління УТОГ (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 74). У кожній області діють підрозділи – обласні організації УТОГ. Практично в кожній області діяв (капосна війна!) свій Будинок культури УТОГ. Є власні бази відпочинку у Пущі-Водиці (м. Київ), біля м. Очакова (Миколаївська обл.) і в Одеській обл. (Затока). Основними напрямами роботи є соціальний, реабілітаційний, культурний, спортивний тощо. Постійні заходи: як всеукраїнського рівня, так і міжнародного (а так, на обласному рівні досить багатенько заходів). Є свої підприємства, які спеціалізуються у трьох напрямках: металообробні, деревообробні і текстильні. Партнером УТОГ є СФГУ – Спортивна федерація Глухих країни: крім популяризації здорового активного способу життя федерація у всіх областях готує спортсменів до участі у міжнародних змаганнях на кшталт Дефлімпійських Ігор. Якщо відсунути убік неприємні факти у діяльності УТОГ, а саме прагнення держави на рівні уряду позбавити підтримки УТОГ (що вже є два роки поспіль), то наша організація – це Наше Життя, Наш Дім. До речі, УТОГ є постійним членом Всесвітньої Федерації Глухих.
Чим може допомогти саме Тобі УТОГ? Почнемо з того, що разом зі членством у ньому Ти почнеш вчити жестову мову Без неї ніяк, і пізніше не раз Ти дякуватимеш, що знаєш жестову мову. Окрім того, що Ти зможеш знайти собі якусь форму дозвілля, чи зайнятися спортом, Ти знайдеш собі нових друзів. Ти зможеш вчитися, щоб отримати вищу освіту: Тобі порадять, куди краще подавати документи, щоб напевне, Ти міг знайти собі роботу або у світі тих, хто чує, або ж у світі Глухих (до речі, в системі УТОГ зустріти працівника з числа тих, хто чує – не рідкість).
Тут, в організації, цілодобово діє служба перекладу у форматі онлайн під назвою «Сервіс УТОГ»: Ти зможеш звернутися куди завгодно і коли завгодно, і на безоплатній основі отримати, крім самого перекладу, консультацію різнопланового характеру, або просто замовити собі продукти з «Сільпо» чи «Ашану». Засобом жестової мови))). Я жартую: напочатку Тобі допоможуть засобом письма чи якось інакше.
За вікном темно, бо пізній вечір… Сподіваюся, що не вимкнуть світло і я встигну відправити статтю, щоб Ти зміг її прочитати. Здається, я Тобі встигла розказати досить багато. І Ти отримав чималу порцію нової інформації для себе, яка підтримає Тебе на новій смузі Твоєї життєвої стезі. Ти тепер озброєний. Щасливої дороги! І не забувай простягати руку допомоги іншим людям, яким можливо, потрібен саме Ти.
Статтю створено на підтримку проєкту «Інклюзивне суспільство в Україні. Довідник практичних рекомендацій».
Проєкт реалізовано за підтримки Представництва ЄС в Україні та Міжнародного фонду «Відродження».
Завантажити Довідник практичних рекомендацій: https://drive.google.com/drive/folders/1hIvuN969KGUwgvv0UYFpkOA55v1izB7l?fbclid=IwAR1VVvLpHhWJfh28w9bBTK885uBtShC34_iSWnATJZFk3OBHWelp_ynq-k8