28 квітня Світова спільнота відзначала «Міжнародний день собаки-поводиря». Для осіб, які мають глибокі порушення зору, такі собаки виступають не стільки у якості домашніх улюбленців, скільки в якості засобу реабілітації, інструменту поліпшення мобільності та орієнтування у просторі.
Цим питанням був присвячений круглий стіл «Собака-поводир для незрячої людини в Україні – реалії, міфи, стереотипи». Захід відбувся 29 квітня у партнерстві: ГС «Всеукраїнська ліга організацій осіб з інвалідністю по зору «Сучасний погляд», ГС «Всеукраїнське громадське об’єднання «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» та Центру реадаптації та реабілітації «ЯРМІЗ». На захід були запрошені представники влади, державних інституцій, народні депутати України, керівники громадських об’єднань, ветерани АТО/ООС, які отримали порушення зору під час воєнних дій.
Модератор заходу, виконавчий директор ГС «Всеукраїнська ліга організацій осіб з інвалідністю по зору «Сучасний погляд» Олеся Перепеченко, окреслила загальну проблематику питання. Протягом останніх років в Україні з’являються спеціально навчені за кордоном та в Україні собаки поводирі, в тому числі – в учасників бойових дій, які втратили зір. На жаль, перешкодою на шляху до виконання цими тваринами своїх службових обов’язків стають реалії існування та виконання законів в Україні: такі собаки не входять до офіційного переліку засобів реабілітації, відсутні алгоритми забезпечення собаками-поводирями незрячих осіб, відсутні механізми легалізації собак, підготованих за межами країни та ін.
Народна депутатка України Софія Федина висловила свою зацікавленість у темі, в першу чергу як терапії для військовослужбовців, та запевнила свою готовність лобіювати зміни до існуючого законодавства.
Валерій Сушкевич, Уповноважений з питань людей з інвалідністю при Президентові України, акцентував на проблемі відсутності законодавчих механізмів відшкодування фінансових витрат, які несуть власники собак: «Кошти, які отримає людина з інвалідністю замалі, щоб вистачало на утримання та догляд собаки. Тому потрібні законодавчі зміни і в частині фінансового забезпечення».
Ветаран АТО Віталій Голіцин поділився власним досвідом утримання навченої за кордоном собаки-поводиря. «Існують міфи, що з будь-якої собаки можна зробити поводиря. Це не так. Мало того, що є придатні до цього породи і не придатні, підготовка собаки-поводиря може тривати до 3 років. Окрім цього, не враховують того, що навіть якщо людина отримає таку собаку, тварина не зможе вирішити усіх проблем. Наприклад, собака-поводир не зможе самостійно перевести людину через дорогу, із собакою не можна буде зайти до магазину чи громадського місця».
Результатом заходу стала домовленість учасників створити робочу групу по підготовці рекомендацій для законодавчих змін щодо собак-поводирів, як ефективного засобу реабілітації. Для Центру реадаптації та реабілітації «ЯРМІЗ» це нагода донести до законотворчого органу сьогоденних потреб ветеранів АТО/ООС, які отримали вади зору під час військових дій на Сході України. Як вважає директор Центру Євгенія Губська, жоден сектор не може вирішити соціальні проблеми самотужки, адже обговорені проблеми торкаються не лише введення змін до законодавства, а й формування нової культури взаємозв’язків у суспільстві, культури сприйняття людей з інвалідністю. Саме тому потрібні партнерські зв’язки всіх верств громадянського суспільства, уряду, бізнесу, міжнародних організацій. Тільки міжсекторальна взаємодія, узгодженість дій, налагодження комунікації, конструктивний діалог задля досягнення спільних цілей стане запорукою конструктивних змін.